17-денна мотоциклетна подорож довжиною близько 5 000 км з Алмати через Казахстан, Киргизстан і Таджикистан — від міських доріг і гірських перевалів до широких, тихих просторів Памірського плато.
Ми стартували в Алмати й поїхали в бік Бішкека та Оша, а далі через Ферганську долину прийшли до Душанбе з півночі. Після Душанбе дорога повернула на південь і пішла таджицьким берегом Пянджу: Афганістан залишався зовсім поруч, по інший бік води, а попереду піднімалися Памірські гори. Біля Лангара подорож змінила характер — дорога почала набирати висоту до Харгуша, Алічура, Мургаба й суворого високогірного плато, а потім до перевалу Ак-Байтал. Назад ми поверталися через киргизьке прикордоння, уздовж східного берега Іссик-Куля, через Каркару і знову до Алмати зі східного боку.
17 днів~5 000 кмЧерез 3 країни й 3 столиціАк-Байтал · 4 650 м
Мотоекспедиція · Памір
Дорога, якою вона залишилася в памʼяті
Карта відтворює подорож реальними дорогами з моєї памʼяті. Лінія йде тими гірськими дорогами й прикордонними коридорами, якими ми їхали: таджицьким берегом Пянджу, киргизькою високогірною дорогою біля Китаю та східним берегом Іссик-Куля.
Уздовж Пянджу таджицьким берегомКиргизька високогірна дорогаСхідний берег Іссик-Куля
Мотоекспедиція · Памір
Що залишилося в памʼяті
17 днів · 5 000 км
Сімнадцять днів дороги і приблизно 5 000 км через Казахстан, Киргизстан і Таджикистан.
Перевал Ак-Байтал
Ак-Байтал був однією з найвищих точок подорожі — 4 650 м тонкого повітря, холодного вітру й справжнього масштабу гір.
Марсіанське плато
Памірське плато здавалося майже нереальним: широкі, порожні, мінеральні пейзажі вище 4 000 метрів.
Іссик-Куль
Іссик-Куль став спокійною синьою паузою після днів пилу, вітру й висоти.
